Медовий місяць з політичним кандидатом


HNCK2481

«Медовий місяць» — одна із найпотужніших технологій роботи з образом політичного кандидата. Побудована на цьому компанія подібна до маршу танкової дивізії по виборчому округу – кандидат змітає усіх конкурентів та виграє, ймовірно, з величезним відривом.

Але якщо (невеличке уточнення!) в реалізації технології немає помилок.

Вихідним матеріалом для формування позитивного образу політика з однієї сторони є він сам: його реальна біографія, політичні переконання. З іншого боку – виборці. Якщо бути точнішим, набір стереотипів виборців, котрі проявляються в процесі голосування.

Коли ми говоримо про формування позитивного образу, це не означає що сам політичний лідер свої звернення до виборців будує на основі жорстко фіксованого набору форм (на зустрічах, дебатах, через ЗМІ). Відпрацювання тем є одним з важливих засобів включення позитивного образу лідера в масову свідомість. Основна вимога – теми мають відповідати образу лідера. Образ визначає теми, і в жодному разі навпаки. Тут є доцільною аналогія з театром: образ – роль, тема – текст.

Якщо говорити про цільову аудиторію політичного лідера, то варто зазначити, що активність виборців суттєво впливає на стратегію виборчої кампанії, але зовсім не через проблему явки. Головне — мотиви, котрими керуються громадяни. Якщо намагатися перетягнути на свою сторону чужі стійкі базові електорати чи агітувати власний анти електорат, то ще не дасть відчутної віддачі. З тактичної точки зору в процесі комунікації ефективніше зосередити усі зусилля на власному базовому електораті, що близький до образу конкурентів, точніше на тій частині, котру не відштовхує антиобраз кандидата.

Зазвичай, саме ця категорія виборців включається в адресну групу.
Для довідки. Адресна група – усі активні виборці округу (регіону, країни) мінус антиелекторат кандидата і мінус стійкі базові електорати конкурентів. Адресну групу не слід плутати з цільовими аудиторіями, на котрих спрямована агітація в інтересах розширення образу (студенти, пенсіонери).

При голосуванні більшість виборців роблять свій вибір під впливом стереотипів. Звідси, до речі, такий принцип формування образу політика як модель домінуючого стереотипу. Спочатку трохи про неї. Зрозуміло, що різні люди мають різні набори стереотипів, але сам набір стереотипів є досить невеликим. Можна виділити дві групи домінуючих стереотипів: цінності та ідеали, пов’язані з уявленнями масового виборця – «як раніше» «як закордоном». Виборці, в котрих домінують стереотипи даної групи голосують за політичні позиції тих кандидатів (партій), котрі найбільш точно відображають значимі для них базові цінності. Це зрозуміло.

Під домінуючі стереотипи також підпадають особисті якості кандидата (лідера партії), котрі в найбільшій мірі сприяють уявленням виборців про ідеал їх лідера: «найсильніший», «найчесніший», «найпатріотичніший». Це особистісно орієнтована група виборців. Підхід до побудови стратегії, що витікає з описаної моделі вимагає від політичного лідера мати в ході виборів яскравий позитивний образ, що відповідає домінуючому стереотипу досить великої групи виборців. Тут між поняттями «домінуючий стереотип» і «позитивний образ» існує однозначна відповідність.

За кожним позитивним образом стоїть свій базовий електорат – група виборців, під домінуючий стереотип котрих підпадає даний образ політика. В ході політичної кампанії даний образ «живе» в головах у електорату. Якщо це уявлення співпадає з одним із домінуючих стереотипів, можна говорити, що позитивний образ кандидата (партії) сформований. Якщо такого збігу не відбулося, то кандидат в очах виборців не володіє жодною позитивною рисою. Хоча насправді він може мати багато хороших якостей, але виборці їх просто не бачать.

Але такий образ завжди можна сформувати. Сформувати образ означає «наложити» кандидата на виборців. Тобто визначити якому із стандартних типажів найбільше відповідає його особистість і біографія. Відмітимо, що намагання йти при формуванні позитивного образу від виборців і згодом «навісити» цей образ на кандидата приречено на провал. Кандидат, якщо він, звичайно, не народний артист, не зможе під час виборчої кампанії постійно переконливо зображати із себе того, ким він не є насправді.

Шлях
Якщо мова йде про формування образу з розрахунку на особистісно орієнтованого виборця, то практично завжди відмінно працюють наступні типажі: сильна особистість (або найсильніший), найчесніший, найрозумніший, чудотворець (збірний образ з кількох різновидів: успішний підприємець, господар, начальник, професіонал), переможець, борець. Останній також збірний і найдоступніший образ. На відміну від інших, він не потребує біографій.

Щоб стати борцем кандидату потрібно лише опанувати відповідну актуальну тему і проявляти відповідні якості: енергію, напір, пробивну силу. Ще хороший приклад – це типаж «постраждалого за правду». Кандидат вів боротьбу і на нього «наїхали». Цей образ ще ефективніший, ніж «борець» чи «найчесніший».

Для того щоб кандидат злився із своїм образом існують такі стратегії.

Стратегія ототожнення. Це, напевно, найпоширеніша стратегічна ідея, яка використовується в тій чи іншій формі в усіх кампаніях. Наприклад, будь-який кандидат, що балотується від політичної партії, автоматично ототожнюється з нею і далі запозичує образ з котрим він ототожнюється. Як правило, ототожнення використовується як складова частина більш широкої стратегії. Але в деяких випадках можлива побудова кампанії тільки на ототожненні. Це допустимо тоді, коли кандидат включається у виборці перегони при відсутності стартової впізнаваності, нестачі часу, грошей.

Але стратегія побудована на ототожненні має два принципові недоліки: по-перше, запозичуючи чужий позитивний образ кандидат автоматично отримує і негативні риси, всі вороги і проблеми «вихідного об’єкта» автоматично стають ворогами і проблемами кандидата. По-друге, стратегія на ототожнення оптимальна з точки зору швидкості набору голосові, але не оптимальна в плані загальної кількості голосів, котрі б потенційний кандидат міг би отримати.

Як правило, в результаті ототожнення ніколи не вдається вибрати базовий електорат вихідного образу. Кількість голосів, котрі отримає кандидат буде менше, ніж число голосів, що були б в самого «об’єкта ототожнення». Набагато частіше для перемоги, поміж свого базового електорату, доводиться завойовувати і інші групи виборців, тобто розширювати образ.

Існують дві групи методів розширення образу:

  1. Пряме розширення «добудова» образу додатковими рисами і якостями, привабливими для виборців, що не ввійшли в базовий електорат.
  2. Через позитивну динаміку — розширення і завоювання голосів рухомих виборців.

Можна сказати, що багато кандидатів програвали саме тому, що намагалися бути хорошими для всіх, замість того щоб стати кращими для окремих. Якщо кандидат бездумно розігрує «бокові варіанти», тобто намагається завоювати «чужих» виборців, то скоріше за все він загубить своїх і залишиться без голосів.

Оптимальним варіантом для попереднього методу є розширення через ототожнення: кандидат заручається підтримкою впливової фігури, організації і тим самим отримує бажаний позитивний образ. Метод особливо привабливий малою ресурсоємністю його реалізації. Але використовувати його слід з обережністю, оскільки він породжує проблеми поєднання образів і лідер придбає з чужим образом також і «антиобраз».

Наступні методи

Розширення образу шляхом підкреслення особистих якостей кандидата. Так «переможцеві» властиві сильна воля, здатність долати перешкоди, оптимізм, впевненість у своєму успіху, практичний розум. Практично завжди виграшними рисами є молодість кандидата, чи, навпаки, його великий життєвий досвід.

Розширення шляхом використання проблемно-адресного підходу. Це, фактично, універсальний метод розширення. Крім завоювання базового електорату кандидат проводить цілеспрямовану адресну агітацію на інші значимі цільові аудиторії (бюджетники, студенти, пенсіонери). І щоб при цьому уникнути розмивання образу і розфокусовування кампанії, вирішення конкретних проблем цільової аудиторії слід пропонувати «з образу». Так, «переможець» розв’язує проблеми тому, що він завжди досягає успіху, «чудотворець» вирішує проблеми, бо він знає як і вміє це робити. Таким шляхом «розширяючись» утримується ядро.

Неполітичне розширення образу - демонстрація кандидата в колі сім’ї, хобі. Це особливо добре для політиків, котрі мають дещо нуднуватий образ «начальника».

ценность и цена копирайтера

І нарешті розширення образу через позитивну динаміку, або так званий ефект медового місяця - досить потужний метод, заснований на відпрацюванні специфіки поведінки «рухомих» виборців. Головною перевагою його є розширення шляхом додаткової динаміки, але при цьому не відбувається «розмивання» позитивного образу. Навпаки, тут яскраве відпрацювання образу дозволяє проводити гру на своїй площадці і автоматично завоювати рухомі голоси і на чужих площадках.

Тут спрацьовує ще одна характерна особливість – позитивна реакція «рухливих» виборців на нові політичні фігури. Завдяки цьому новий політик отримує значну перевагу – виникає свого роду медовий місяць з виборцями. Аналогічний ефект досягається і тоді, коли вже відомий політик представляться перед виборцями в новій якості. Зазвичай, це буває пов’язано з певними подіями: призначенням на нову керівну посаду, офіційним оголошенням про висунення своєї кандидатури. Такі події є єдиним приводом для модифікації та посилення позитивного образу, котрий при цьому починає сприйматися виборцями як відносно новий.

Якщо вдасться досягнути ефекту медового місяця, то політика завжди супроводжує позитивна динаміка рейтингу. В залежності від обставин і таланту політичного лідера «медовий місяць» може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. І якщо вдалося цей період «вписати» в передвиборчу кампанію, він може виявитися вирішальним фактором на виборах.

Вдало втіливши в життя стратегію, важливо надалі не допустити помилок в її реалізації. В процесі комунікації політичного лідера з виборцями виникає ймовірність певних неточностей, прорахунків. Тому є небезпека запороти комунікативний процес. Наприклад, кандидат розширяє образ ще до того, ніж він його остаточно сформував — починає адресну агітацію ще до того, ніж виборці зрозуміють, хто перед ними. Або неполітичне розширення. Виходить, щось на кшталт розширення нуля – скільки його не розширяй, все одно буде нуль.

Взагалі, ніщо під час виборчої кампанії не являє більшу небезпеку, ніж дії самого кандидата, котрі руйнують його позитивний образ. Сподіваюся, що у вас буде з цим все ок.

 

З побажанням успішних проектів!

Ваш PRime-writer

 


2 thoughts on “Медовий місяць з політичним кандидатом

Комментарии закрыты